С нами можно связаться:

+38 (044) 228-32-54

с. Софиевская Борщаговка,
ул. Волошкова 28А
office@osobnyak.com.ua

Комплекс «Вінницькі Мури»

Продовження циклу статей "Архітектурні пам’ятки Вінниччини"

Своєрідною архітектурною візитівкою міста Вінниці є «Мури» – фортифікаційні споруди першої половини XVII століття.

Домініканський монастир м. Вінниця.Костьол

У 1610 році староста брацлавський Валентин Калиновський подарував тридцять тисяч злотих і два села для монастиря єзуїтів, що оселилися у Вінниці. Вони побудували величезний костьол, колегіум (школу), келії, оточивши їх подібно до фортеці, товстими цегляними стінами з баштами на кутах. Помітний ще здалека, розташований у нагірній частині правого берега Південного Бугу, монастирський ансамбль домінує над річкою.

Його «муровані» будівлі у свій час вражали своєю добротністю та капітальністю, унаслідок чого за ними закріпилась назва Мури (від латинського murus – стіна).

1621 рік ознаменувався появою в місті домініканців, яким староста Ян Одрживольський надав місце в Мурах (поряд з єзуїтами) і великі маєтності. Вони також збудували монастир.

Костьол капуцинів францисканців у м. Вінниця

Грандіозні архітектурні споруди, які зводились католицькою та уніатською церквами на кресах Речі Посполитої, повинні були вражати уяву своєю величчю, стверджуючи міць польсько-католицької світської та духовної влади.

Варто зазначити, що з пам’яток XVII століття (яке промайнуло в складній політичній обстановці після смерті Богдана Хмельницького, під владою Польщі, Туреччини) збереглися лише споруди в Мурах.

Фасадом на вулицю Соборну, найстарішу транспортну артерію міста (у минулому - Поштову, а ще раніше – Летичівську дорогу), виходить архітектурний ансамбль монастиря домініканців (1624 р.). Першопочатково домініканський монастир входив до складу оборонного комплексу Мури, оточеного потужними стінами з бійницями та бойовими баштами, займав його північно-західну частину.

З приходом до Вінниці козаків Максима Кривоноса домініканці втекли у сусідній Черленків і лише через сто десять років за підтримки можновладців повернулися в Мури. Міхал Грохольський, брацлавський суддя та магнат, відновив у 1758 – 1760 рр. домініканський монастир.

Крипта собору стала усипальнею роду графів Грохольських.

1835 року царський уряд скасував домініканський кляштор, а через чотири роки костьол став православним собором. З метою надання йому належного статусу вигляду, на двох фасадних баштах було зведено фальшиві шатрові завершення, а третє піднялось над спеціально влаштованим фальшивим барабаном під середохрестям.

Нині пам’ятка складається з костьолу, келій, які до нього примикають, та оборонної стіни з кутовою баштою.

Домініканський монастир у м. Віниця. Башта та стіни

На перетині сучасних вулиць Соборної та Поліни Осипенко збереглася ділянка фортечних стін з кутовою південно-західною баштою (1610 – 1617). Відчуття неприступності та суворої сили викликає ця цікава пам’ятка з ознаками раннього бароко. Цегляна, квадратна у плані, із заокругленими кутами башта зведена на високому цоколі та укріплена контрфорсами.

Костьол єзуїтів м. Вінниця

І нині, в оточенні великих сучасних будівель костьол єзуїтів (1610 – 1617 рр.) вирізняється своєю величчю та суворою масивністю. Будівля згоріла у 1778 р., проте, була швидко відновлена. Цегляний, прямокутний у плані, з баштою-дзвінницею на південному фасаді, костьол зведений у формах бароко. Три нефи, цокольний поверх, хрещаті склепіння. Середньому нефові на фасаді відповідає ризаліт з чотирма пілястрами тосканського ордеру, що несе розкрепований трикутний фронтон.

До протилежного торця костьолу, зі сторони хору, тобто вівтарної частини, примикає витягнутий у глибину двору колегіум (1610 - 1617 рр.). Зведений паралельно лінії берега, він сповзав до річки, про що зокрема нагадують три величезні контрфорси. Привертає увагу північний фасад, оздоблений зі стриманою розкішшю раннього бароко – фігурний фронтон, прикрашений декоративними вазами.

актуальная статья

Пасивний будинок

Після світової енергетичної кризи 1974 року у світовій будівельній і архітектурній практиці величезна увага приділяється економії паливно-енергетичних ресурсів, які витрачаються на теплопостачання будівель. При сучасних темпах використання природних джерел енергії (нафти, газу та вугілля), вони можуть закінчитися вже у найближчі 50 років. Безупинне зростання цін на викопні види палива змушує шукати альтернативні, більш дешеві та відновлювані джерела енергії.

продолжение